В ІТ Все Просто чи як Через Пень-Колоду?
Роль «задниці» у професійному рості
Для того, щоб просунутися кар’єрними сходами, отримати нову посаду або підвищення, доведеться зіткнутися з труднощами. Це неминуче: просто так нове місце не запропонують. Іншими словами, робота буде, але не найлегша і потребує значних зусиль і багато часу. Значить, на тебе чекає що? Правильно – типова дупа! На «жирні» проекти заледве б покликали, як правило, для цього потрібно багато лупити по кнопках, заробляючи собі місце під сонцем. Хочешь високу посаду? Берись за «велику дупу», і чим кращий результат, тим успішніший ти.
Пам’ятай, що твоє просування по службі – суцільний перехід від однієї задниці до іншої.
Ієрархія «п’ятої точки»
Проколи існують скрізь і повсюдно, але вони теж відрізняються залежно від повноважень співробітника. Таким чином, і тут є своя ієрархія та свої правила.
Наприклад, візьмемо кар’єрні сходи та розглянемо, що ми маємо.
Менеджер проекту стикається з проблемою та, залежно від навичок, може піти різними шляхами її вирішення. По-перше, якщо проблема невелика, а досвід менеджера солідний, він без проблем «помножить її на нуль». Або ж спихне кудись подалі, на нижній щабель до маленьких проблем. Там вирішуватимуть проблему менеджери нижчої ланки. Загалом, не хочеш розбиратися з неприємностями – делегуй їх!
Маленька проблема сьогодні може стати величезною вже завтра! З нею треба розібратися швидко і вчасно, доки вона не досягла катастрофічних розмірів і не поглинула тебе. В іншому випадку, керівник може звільнити тебе, оскільки ти з цією проблемою не впорався. Але, якщо ти, як менеджер, на хорошому рахунку, то можеш сподіватися на поблажливість у вигляді скидання, на жаль, на нижній щабель ієрархії.
Тепер лайфхак! Щоб не допустити підйому гори неприємностей на твій рівень, потрібно щоб тимлід підібрав грамотну команду професіоналів, які здатні приборкати будь-яку гонорову помилку на своєму рівні. Тобто завдання повинні вибудовуватися залежно від досвіду та знань співробітників. Тоді на тебе не навісять обов’язки, якими повинен займатися хтось інший.
«Репнула консерва» у проектних ризиках
Перш ніж ми розберемо особливості репання консерви, спробуємо з’ясувати, звідки ростуть ноги. Чому вони раптом з’являються, коли, здавалося б, все гаразд і ніщо не віщує лиха.
Отже, від початку реалізації проекту менеджер з висоти свого досвіду може не помічати дрібних недоліків, недоробок, ризиків, адже це початок зародження неприємного запаху. Ризики – це початок маленьких проблем. На перший погляд, їх не видно, ти їх не відчуваєш, але вони вже є. Тому менеджер повинен вчасно побачити і нейтралізувати загрозу, поки вона не стала величезною! Втім, можна делегувати проблему на нижніх щаблях, щоб там розібралися у причинах її виникнення.
На корпоративних посиденьках тімліди часто згадують про факапи, митигування ризиків. Але куди простіше сказати: «Хлопці, ми мали дрібну «консерву», але ми з нею впоралися! Можна видихнути!» І всім все одразу зрозуміло без зайвих слів.
Не бійся «консерв»! Їх можна знайти на ранніх стадіях. Як це зробити? Так, дуже просто! Дотримуйся правила:
Навіть якщо ти не чуєш запаху – це не означає, що «консерви» немає! Вони є завжди і скрізь.
Ніколи не розслабляйся, хоча на перший погляд усе йде за планом. Все добре, тихо і спокійно, а в цей час десь поступово набирають обертів нові проблеми. Будь напоготові! Не забувай: вони збільшуються у розмірах та поглинають усіх, хто їх породив. Щоб люди не здалися, треба пам’ятати таке: нормальний робочий процес – це постійна боротьба з непередбаченими ситуаціями.
Роботу співробітників можна вважати хорошою в тому випадку, якщо вони успішно борються із проблемами. А ще – вчасно сказати менеджеру про виникнення проблеми. Якщо приховати ризики від керівника, то від «репнутої консерви» постраждають усі.
Існує думка, що в команді професіоналів не буває промахів, тому що вони знищуються в зародку. Чи так це? І так і ні! Ось чому. Відсутність проблем, уявіть собі, може бути тривожним сигналом. Ймовірно, велика проблема вже поглинула всіх членів команди, в якій немає постійної боротьби з дрібними негараздами. Як наслідок, всі не метушаться, а це присипляє пильність. Ось тут команду і підстерігає небезпека…
Адже проблеми були і будуть завжди! Їх не винищити. Вони, як голови у дракона, – відрубаєш одну, а на її місці виростає три. Тому немає сенсу боротися з усіма одночасно. Насамперед необхідно винищити найзгубніші. При цьому потрібно весь час відстежувати робочі процеси на предмет виникнення загрози. На це здатний менеджер, який зможе вистежити небезпеку та знизити ризики зіткнення з величезною проблемою, здатною потягнути всіх на дно.
Тільки досвідчений топ-менеджер здатний виявити дрібну небезпеку, що причаїлася, і ліквідувати її. Інакше зайва безтурботність і відкладання справ у «довгу скриньку» може призвести до того, що горе-фахівці з головою потраплять у величезну трясовину. Не помітять цього, думаючи, що так і має бути, але насправді вони вже по вуха в лайні проблем.
Користь від невдач
Дивно, але й від “невдач” може бути користь. Найкраще вчитися на чужій, але дохідливіше вчить лише своя – рідна. Корисно почитати про історії та пригоди досвідчених менеджерів, про їх досвід боротьби з «невдачами».
На багатьох корпоративних сайтах і блогах бачимо купу інформації про «успішний успіх» боротьби з «провалами» та вражаючі перемоги в цій нерівній сутичці. Але не все так гладко, як пишуть. Чомусь навчитися можна лише на помилках, бажано, чужих.
Благо, зараз багато книг відомих менеджерів про історії їхніх успіхів та невдач. Винаходити велосипед не потрібно, адже основні висновки можна зробити на прикладах успішного подолання факапів.
Яка ж може бути користь від «невдач»? Будь-яка велика проблема, будь-яка криза – це можливість побачити пролом у системі, недоліки які потрібно виправити. Можливо, треба все перебудувати, змусити працювати по-іншому. Від цього виграє команда. Величезний провал змусить працювати вдвічі старанніше, зосередитися, напружити всі свої зусилля, щоб упоратися з проблемним завданням. Так, це своєрідна перевірка на кмітливість, креативність та професійні навички, але без неї не обійтися.
Хочеш того чи ні, але «невдач» уникнути практично неможливо. Вона вчить бути в тонусі і ніколи не здаватися. Хоч як це парадоксально, але «невдача» – це певна книга з напрацьованим алгоритмом вирішення завдань. Її можна і потрібно раціонально використовувати під час підготовки менеджерів та тестування кандидатів на вакантні посади.
